Історія виникнення

Для сприяння розвитку мистецтв в Одесі в 1864 році одесити вирішили заснувати Товариство витончених мистецтв. На ім'я Головного Начальника Новоросійського краю і Бессарабії графа Павла Євстафійовича Коцебу, крім проекту статуту була подана записка, в якій зазначено, що промислова і торговельна діяльність для свого успішного розвитку і процвітання потребує естетичної освіти, яка в свою чергу благодійно впливає на мораль і спосіб життя жителів. Метою суспільства було розвинути смак і поняття про живопис у всіх станах громадян, а також заснувати в Одесі громадську картинну галерею і при ній малювальну школу. Фінансово, засновники покладали надії лише на праці та пожертви членів товариства. Суспільство було засновано в Одесі в 1865 році. Президентом обраний князь Семен Михайлович Воронцов, покровителем - генерал-губернатора графа Коцебу, віце-президентом - архітектора-академіка Франц Осипович Моранді, головою радою покровительок стала княгиня Єлисавета Ксаверіївна Воронцова. Відразу, в тому ж 1865 році, була заснована школа малювання. Крім того, була організована Перша виставка Товариства витончених мистецтв в Одесі. Виставка мала на меті зібрати експозицію для Одеського художнього музею, що було тільки створено, хоча переслідувалися і комерційні цілі (продаж картин). Було виставлено 261 твір, серед них роботи видатних європейських художників, але в експозиції музею вони не збереглися. Крім того, було оголошено конкурс на отримання премії за картини, замовлені Товариством для картинної галереї. Згодом Товариством здобувалися твори з інших виставок.

РЕГУЛЯРНІ ХУДОЖНІ ВИСТАВКИ В ОДЕСІ 1890-1919

ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРУСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ТПРС)

класичне мистецтво

Праці суспільства не пройшли задарма. Одеса в Російській імперії стала третім найбільшим центром живопису після Санкт-Петербурга і Москви. Характерною особливістю культури живописців тієї епохи було їх об 'єднання в різні організації художників, товариства. Причому, допомагаючи художникам в організації виставок-продажів картин, товариства досоветского періоду не дуже дбали про смаки і манеру художників. У 1890 році організувалося найбільше об'єднання одеських художників (з урахуванням впливу на всю Новоросію) – Товариство південноруських художників (ТПРХ / ТЮРХ). Головами товариства в різний час були Миколай Львович Скадовський (1890-1892), випускник Дюссельдорфської академії мистецтв, Олександр Андрійович Попов (1892-1902), випускник Петербурзької академії мистецтв, Костанді Кіріак Костянтинович (беззмінно з 1902), випускник і згодом академік Імператорської Петербурзької академії мистецтв. С основания и до 1919 г. каждую осень открывалась художественная выставка под эгидой товарищества. На выставках, кроме работ членов, экспонировали свои работы Айвазовський І. К., Богаєвський К. Ф., Лансере Є. Є., Левітан І. І., Пастернак Л. О., Пимоненко М. К., Похитонов І. П., Рєпін І. Ю., Сарьян М. С., Сєров В, О., Станиславский І. А., Фешина М. І. Неформальні вечірні зібрання художників проходили в будинках Фешина М. І., Петрококиной Е. К., і Буковецький, Є. Й. , в ресторанах міста. Там музикували, читали вірші, малювали шаржі один на одного. Одеські живописці і скульптори намагалися незамикатися у вузькому провінційному мирці, орієнтувалися на художнє життя найбільших центрів культури - Москви, Петербурга, Парижа, Мюнхена. Більшість художників, крім кількох заможних ( Буковецький, Є. Й. Скадовского Н. Л. Кузнецова М. Д. Буковецький, Є. Й. Петрококиной Е. К., Севастопуло М. В. ), жили в основному за рахунок професійної праці та викладацької діяльності. Майже всі одеські учасники виставок були вихованцями Одеської малювальної школи (з 1900 року - художнє училище), Школи мистецтв Остроменського.

Члени ТПРХ / ТЮРХ 1912 р.
У центрі голова товариства Кіріак Костанді. Кобцев у 2 ряду, № 7 зліва.

ЩОРІЧНІ ВИСТАВКИ ТПРХ / ТЮРХ

пункти відкриваються клацаннням

 

Фатальними для історії Товариства стали 1919-1920 роки, коли більшиість художників емігрувало. Виставка 1919 р. стала останньою. Товариство припинило своє існування після смерті у 1921 р. Костанді. Кобцев А. А. приймав участь у 20, 21, 22, 23, 25, 29 виставках ТПРХ / ТЮРХ; выставці-лотереї 1914 року; об’єднаній виставці ТПРХ / ТЮРХ-ОНХ 1918 року.

ТОВАРИСТВО ОБ’ЄДНАНИХ ХУДОЖНИКІВ

неформальне

Було попередником товариства незалежних художників. Утворилось в 1909 році як неформальне об’єднання молодих художників. Провело три виставки

Члени ТОХ / ООХ, 1913.
I ряд: 1 – Нитше П. Г., 2 – Волокидин П. Г., 3 – Крихацький В. Г., 6 – Порубаєва С. Ф.
II ряд: 5 – Кальвинский Н. К., 6 – Юхневич М. З., 8 – Мель В. К., 9 – Кишинёвский С. Я.
III ряд: 1 – Сивирин М. А., 4 – Порубаєв П. І., 5 – Никифоров И. Г., 6 – Кобцев А. А.

 

Каталог третьої виставки оформив та проілюстрував Кобцев А. А.

ТОВАРИСТВО НЕЗАЛЕЖНИХ ХУДОЖНИКІВ

одеський авангард

Виникнення одеського авангарду пов 'язане з діяльністю наступних художників:

1
Бойчук, Михайло Львович
1882-1937
2
Бурлюк, Володимир Давидович
1888-1917
3
Жук, Михайло Іванович
1883-1964
4
Іздебський, Володимир Олексійович
1882-1965
5
Кандинський, Василь Васильович
1866-1944
6
Нюренберг (Курганний, Курганов, Нюрен), Амшей Маркович
1887–1979
7
Фраєрман, Теофіл Борисович (Teo-Fra)
1883-1957
8
Шелюто, Миколай Андрійович
1906-1984

Всі вони навчалися після Одеси за кордоном. Особливу роль зіграв Кандинський В. В. який навчався в Одесі до 1885 р. У 1898-1910 роках на виставках ТПРХ він експонував 150 робіт. Але після 1910 року Кандинський залишає Товариство. Пройшовши навчання в школі Ашбе в Мюнхені (1896-1900), Кандинський, разом з Іздебським В. О., вирішує показати сучасне мистецтво в Одесі. Перший пересувний «Інтернаціональний салон» Іздебського відбувся в Одесі в 1910 р. На ньому було представлено понад 700 робіт російських і зарубіжних художників:

1
Балла, Джакомо
1871-1958
2
Бехтєєв, Володимир Георгійович
1878-1971
3
Боннар, П'єр
1867-1947
4
Брак, Жорж
1882-1963
5
Бурлюк, Володимир Давидович
1888-1917
6
Верьовкіна, Маріанна Володимирівна
1860-1938
7
Дерен, Андре
1880-1954
8
Ексте́р, Олекса́ндра Олекса́ндрівна
1882-1949
9
Кандинський, Василь Васильович
1866-1944
10
Ле Фоконьє, Анрі
1881-1946
11
Лентулов, Аристарх Васильович
1882—1943)
12
Марке́, Альбе́р
1875-1947
13
Маті́сс, Анрі́-Еміль-Бенуа
1869-1954
14
Матюшин, Міхайло Васильович
1861-1934
15
Машков, Ілля Іванович
1881-1944
16
Руо, Жорж
1871-1958
17
Явле́нський, Олексій Гео́ргієвич
(1864-1941)

та ін. Після Одеси виставка переїхала в Ригу, Київ, Санкт-Петербург. У роботу з організації другого Салону (1910-1911) активно включився Кандинський В. В. У 1913 р. Іздебським В. О. поїхав до Парижа назавжди. Кандинський В. В. продовжував брати участь у художньому житті Одеси, де в 1913-1919 рр. пройшла низка виставок, ініційованих товариствами об'єднаних і незалежних. На виставці, що проходила з березня по квітень 1914 р., були представлені твори одеських «незалежних»:

1
Бострем, Георгій Едуардович
1884(5)-1977
2
Нітше (Нитче, Нитчє), Павло Гугович
1885–1950
3
Нюренберг (Курганний, Курганов, Нюрен), Амшей Маркович
1887–1979
4
Олесевич, Сігізмунд Станіславович /​ Олен, Жан
1891-1972

а також близько 60 творів членів «Бубнового валета»:

1
Кончаловський, Петро Петрович
1876-1956
2
Лентулов, Аристарх Васильович
1882—1943)
3
Машков, Ілля Іванович
1881-1944
4
Фа́льк, Роберт Рафаїловіч
1886-1958

У квітні виставка поповнилася роботами:

1
Блох, Альберт
1882-1961
2
Кандинський, Василь Васильович
1866-1944
3
Марк, Франц
1880-1916
4
Münter, Gabriele
1877-1962

 

Наступна «Весняна виставка картин» відбулася в 1916 р. в Міському музеї. У 1917 р. засновано Товариство незалежних художників, орієнтованих на авангардне мистецтво. Членами товариства були:

1
Бабаджан, Веніамін Симович
1894–1920
2
Баржанський, Володимир Осипович (Йосипович)
1892–1968
3
Бострем, Георгій Едуардович
1884(5)-1977
4
Брі (Брі-Бейн), Марія Феліксівна
1892-1972
5
Бродський (Шулімов), Мойсей Соломонович (Мойсей-Ісаак)
1896-1944
6
Бродський, Лев Аркадійович
1890-1931
7
Бронштейн (Браунштейн, Броунштейн), Дмитро Ілліч
–
8
Брудерзон, Юхим Осипович (Хаїм Іось-Аронов)
1895-?
9
Ганський, Петро Павлович
1867-1942
10
Гельман, Макс Ісайович
1892-1979
11
Гершенфельд, Михайло Костянтинович
1880-1939
12
Гозіасон, Філіп Германович (Гозиас-Германович)
1898-1978
13
Грановський, Самуель (Хаїм)
1882-1942
14
Єфет (Єфет-Костіні), Ісак
1892-?
15
Загороднюк, Володимир Павлович
1889-1976
16
Зальцер, Семен Зельманович
1898–1941
17
Кишинівський, Соломон Якович /​ Шлиома, Герш Янкелев /​ Бенвенуто
1862–1942
18
Кобцев, Аристарх Аристархович
1884-1961
19
Константіновський, Йосип Самсонович
1982-1969
20
Крихацький, Володимир Гаврилович
1877-1942
21
Кузнецо́в (Кузнєцов), Микола Дмитрович
1850-1929
22
Лебедєв, Дмитро Михайлович
1899-?(1924+)
23
Малік, Ісаак (Жак) Юхимович (Хаїмович)
1884-1975
24
Мамічева (Мамічева-Нюренберг, Малічева), Поліна Миколаївна
1894-1978
25
Манькович (Манкович), Ісаак Якович
1894-?
26
Мексін, Ізраїль (Сруль, Лейзер) Ізраїлевіч
1898-?(1937+)
27
Мідлер, Віктор Маркович
1888-1979
28
Мілєєв, Сергій Васильович
1898–?(1941)
29
Мюллер, Володимир Миколайович
1887-1978
30
Нікіфоров, Іван Георгійович
1874-1920
31
Нілус (Нілус-Словецький), Петро Олександрович /​ Пан
1869-1943
32
Нітше (Нитче, Нитчє), Павло Гугович
1885–1950
33
Нюренберг (Курганний, Курганов, Нюрен), Амшей Маркович
1887–1979
34
Олесевич, Сігізмунд Станіславович /​ Олен, Жан
1891-1972
35
Перлін, Овсей (Євсей) Миронович (Меєрович)
1892-?
36
Синайський, Виктор Олександрович
1893-1968
37
Смірська (Смірська-Ставропуло), Марія Іванівна
1891–?
38
Соболь, Наум Федірович
1898-1967
39
Соколіні (Соколік), Наум Клементьєвич
1898-1944
40
Соломаха, В. І.
?-1918
41
Фазіні, Сандро (Фазіні, Олександр) /​ Файнзільберг, Срул Арьєвич /​ Файнзільберг, Саул Арнольдович
1892-1944
42
Федоров, Віктор Олександрович
1897-1948
43
Фікс, Семен Осипович (Самуіл Іосифович /​ Самуіл Аронов Іосев)
1896-1954
44
Філіппов, Володимир Васильович
1891–?
45
Фраєрман, Теофіл Борисович (Teo-Fra)
1883-1957
46
Френкель-Френель, Іцхак (Ісаак Іосифович /​ Френель, Олександр)
1899-1981
47
Цомакіон, Марфа Вікторівна
1886-1977
48
Шрайберг, Г. Б.
–
49
Юхневич, Миколай Зиновьевич
1886–1966

Було організовано чотири виставки: восени 1917, у червні 1918 (спільна з ТПРХ, під егідою Одеського товариства витончених мистецтв), листопаді - грудні 1918 р. і грудні 1919 р. На виставці в 1919 р. експонувалося також приватне зібрання творів майстрів «Світу мистецтва», що належить Драгоєву А. К., в тому числі роботи:

1
Бенуа, Олександр Миколайович
1870-1960
2
Добужинський, Мстисла́в (Мстиславас) Валеріанович
1875-1957
3
Лансере, Євге́н Євге́нович
1875-1946
4
Петров-Водкін, Кузьма Сергійович
1878-1939
5
Реріх, Микола Костянтинович
1874-1947
6
Серебряко́ва, Зінаїда Євге́нівна
1884–1967
7
Яковлев, Олександр Євгенович
1887-1938

і других художників.

Члени Товариства також брали участь у «1-й Народній виставці картин, плакатів, вивісок та дитячої творчості» (червень 1919) та «Народній виставці картин на згадку Т. Г. Шевченко » (березень — квітен 1920 р.) в Одесі.

На виставках показувалися роботи деяких членів ТПРХ / ТЮРХ :

1
Ганський, Петро Павлович
1867-1942
2
Кишинівський, Соломон Якович /​ Шлиома, Герш Янкелев /​ Бенвенуто
1862–1942
3
Кузнецо́в (Кузнєцов), Микола Дмитрович
1850-1929
4
Нілус (Нілус-Словецький), Петро Олександрович /​ Пан
1869-1943

Виставки супроводжувалися лекціями про сучасне мистецтво, концертами. З кінця 1919 художники почали масово залишати Одесу. До Ізраїлю, а потім до Парижа емігрували Константіновський Й. С., Френкель П. Х.; в Париж — Гозиасон Ф. Г. (через Італію и Німеччину), Олесевич С. С.; до Москви переїхали Нюренберг А. М., Мексин І. І.; в Загорськ — Бострем Г. Е.; в Пєтроград — Бродський М. С.

У 1920 р. Товариство припинило своє існування.

Члени ТНХ / ОНХ, 1918.
Кобцев – 2 ряд, №2 зліва.

НЕРЕГУЛЯРНІ ХУДОЖНІ ВИСТАВКИ В ОДЕСІ 1890-1919

ПЕТЕРБУРЗЬКІ ВИСТАВКИ

ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ

БЛАГОДІЙНІ ВИСТАВКИ

ІНОЗЕМНІ ВИСТАВКИ

  • У виставці брав участь Кобцев А. А. з графікою. Після показу в СПб Кобцеву доручили оформити обкладинку провідного петербурзького журналу «Аполлон» за 1912 рік.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИСТАВКИ

ПІСЛЯРЕВОЛЮЦІЙНІ ТОВАРИСТВА

ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ

Існувала у 1920 - 1925 роках. Виставок не проводила.

ХУДОЖНЄ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ К. К. КОСТАНДІ

У 1922 році на руїнах ТПРХ / ТЮРХ виникло Товариство художників ім. К. К. Костанді.
Кіпен А. А. був незмінним його головою, а Лазурський О. Ф. – його секретарем.

ЩОРІЧНІ ВИСТАВКИ ТОВАРИСТВА ІМЕНІ КОСТАНДІ

Пункти розкриваються клацанням

 

За день до відкриття 5-ї виставки в 1929 р. Крайнєв, Заузе, Волокідін зняли свої експонати і пішли з Товариства. Після виставки, через ідеологічний тиск і звинувачення в безідейності, товариство ліквідували.

РАДЯНСЬКА СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ

до окупації України

Створений в 1938 році на основі постанови ЦК ВКП (б) від 1932 року «Про перебудову літературно-мистецьких організацій». Переслідував мету створення ідейних, творів мистецтва, утвердження ідеалів радянського патріотизму та пролетарського інтернаціоналізму.

ЩОРІЧНІ ВИСТАВКИ СПІЛКИ ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ

Пункти розкриваються клацанням

РУМУНСЬКА SALONUL OFFICIAL

в період окупації України

Виставки відображають художнє життя Одеси в період румунської окупації. Більшість жителів Одеси, які не підлягали призову в армію, залишилися в окупації, що стало трагедією для євреїв і циган. Але працювати було треба. Румуни дбайливо поставилися до художньої спадщини Одеси і організували 2 художні виставки та академію мистецтв.

ВИСТАВКИ SALONUL OFFICIAL

Пункти розкриваються клацанням

РУМУНСЬКА SALONUL OFFICIAL

в період окупації України

Виставки відображають художнє життя Одеси в період румунської окупації. Більшість жителів Одеси, які не підлягали призову в армію, залишилися в окупації, що стало трагедією для євреїв і циган. Але працювати було треба. Румуни дбайливо поставилися до художньої спадщини Одеси і організували 2 художні виставки та академію мистецтв.

РАДЯНСЬКА СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ - 2

після повернення радянської влади

ОДЕСЬКІ ОБЛАСНІ ВИСТАВКИ РАДЯНСЬКОЇ СХ України

Пункти розкриваються клацанням

СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Єдина СХ СРСР з 1957 року об'єднала всі республіканські спілки, зробивши їх своїми підрозділами. Найбільш видатні художники республіканських спілок ставали і членами СХ СРСР. Спілка припинила своє існування в січні 1992 року на VIII з'їзді.

НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ

Правонаступником Спілки художників Української РСР, після здобуття незалежності Україною, стала Національна спілка художників. Основні завдання НСХУ - відродження і розвиток усіх видів українського мистецтва як невід'ємної складової частини світової культури, консолідація творчих сил країни, забезпечення свободи художньої творчості, проведення конференцій, загальнонаціональних, персональних, інноваційних виставок, сприяння професійному зростанню членів організації, соціальний захист її учасників.